Міфи про моторні мастила
У даній статті ми розгвинчуємо найпоширеніші міфи про моторні мастила. Найчастіше при виборі мастила покупець стикається з величезною кількістю питань.
Ми спробуємо відповісти на більшість з них:
- Як правильно обрати;
- Чи часто потрібна заміна;
- Як визначити якість мастила;
Міф №1
Потемніле мастило - терміново підлягає заміні, навіть якщо ви не подолали 1000 км.
Насправді: мастило темніє не від зносу, а через наявність миючих присадок, які містяться в ПММ для розчинення продуктів неповного згоряння палива. Присадки підтримують чистоту двигуна, захищаючи його від забруднення, причиною потемніння масла є дрібні частинки сажі.
Тому зміна кольору залежить від якості бензину і умов експлуатації транспортного засобу.
Міф №2
Період заміни мастила можна визначити візуально
Насправді: рекомендований період заміни мастила завжди встановлений виробником. При заміні варто керуватися тільки цими вказівками, винятки можливі лише в тому випадку, якщо виробник мастила заявив або вказав про це на товарі.
Міф №3
Не обов'язково міняти мастило регулярно
Насправді: Чим довше ви не міняєте мастило - тим більше відкладень утворюється в двигуні і збільшується інтенсивність їх утворення.
Мотор буде більше зношуватися через уповільнення циркуляції мастила, що може привести до поломки або заклинювання двигуна.
Міф №4
Синтетичне і мінеральне мастило нічим не відрізняються
Насправді: Для початку потрібно розібратися з як класифікуються мастила.
В основному, за походженням:
Синтетичні мастила – ті, які виробляються за допомогою хімічного синтезу або при поєднанні процесів крегінгу.
Мінеральні мастила – ті, що отримані в результаті очищення і розділення нафти.
Напівсинтетичні мастила – утворюються при змішуванні мастил різних типів.
Синтетичні мастила через свій склад більш стійкі до окислення ніж мінеральні, незважаючи на те, що в обох є антиокислювальні присадки.
Мінеральні мастила окислюються інтенсивніше і мають менш широкий температурний діапазон. Синтетичні мастила краще працюють в холодних умовах і зберігають свої властивості триваліше ніж мінеральні, тому вони рекомендуються у випадках збільшення міжсервісних інтервалів.
Міф №5
Якщо змішати різні типи мастила - це не зашкодить техніці
Насправді: Змішування мастил різних видів не рекомендовано, тому що поєднання присадок і різної в'язкості знизить ефективність роботи двигуна.
Змішувати мастила не варто навіть якщо у них однаковий допуск, але різний бренд, так як кожен виробник використовує власну формулу, через що специфікації можуть бути абсолютно різними.
Міф №6
Якість мастила можна перевірити в домашніх умовах
Насправді: Провести професійну оцінку якості в домашніх умовах неможливо, але існують методи перевірки його придатності.
Один з них – «Крапельний тест».
Щупом помістіть краплю мастила на газетний папір або фільтр для кавоварки, зазвичай мастило розпливається і залишає кілька концентричних кіл, але якщо воно утворює стійку краплю – мастило потрібно терміново злити і змінити на свіже.
Міф №7
При зміні мастила на свіже - потрібно спочатку залити «промивальне»
Насправді: «промивальне мастило» - це висококонцентрована рідина з великим вмістом миючих присадок.
Так як у всіх сучасних мастилах (незалежно від типу) містяться миючі присадки, і якщо ви проводите заміну масла за регламентом виробника або частіше - промивне мастило заливати не потрібно.
Міф №8
Відпрацьовані види мастил гірше нових
Насправді: це мастило нічим не поступається новому, але створене з меншою собівартістю.
Зараз є багато технологій для отримання з відпрацьованого мастила якісного базового продукту.
У світі широко застосовуються регенерація мастил з відпрацьованого продукту і нікого це не бентежить, правда, виробник завжди зобов'язаний вказати це на упаковці.
Міф №9
Мастила для легкових і вантажних автомобілів нічим не відрізняються
Насправді: використовувати мастило, призначене для легкового автомобіля у вантажному і навпаки - не рекомендується (не дивлячись на один і той же клас в'язкості або вид мастил).
Так як вантажна техніка розрахована для перевезення великих вантажів і подолання тривалих відстаней, виробник зобов'язаний змінити хімічний склад базових масел і присадок підвищуючи його зносостійкість.
У легкових автомобілях виробники роблять ставку більше на термостабільність, стійкість до окислення і шлакоутворення, так як вони долають великі відстані без додаткового навантаження або ж рухаються виключно в межах міста.
Так само не забувайте про те, що сучасний легковий і вантажний автомобіль мають велику різницю будови ДВС, легкові автомобілі оснащені, найчастіше, високофорсованим, високоспритний двигуном з системою розподіленого безпосереднього вприскування палива в камеру згоряння, додатково оснащеного турбокомпресором.
У вантажних автомобілях, навпаки, навіть при наявності розподіленого безпосереднього вприскування палива і турбокомпресора, двигун розрахований на зносостійкість.
Не забувайте про кількість вузлів, які потребують постійної і безперервної мастил від тертя.
У висновку можна сказати, що швидкий темп розвитку технологій, а також велика кількість специфічних кліматичних, географічних та дорожніх умов змушують виробників, все-таки, змінювати склад на вигляд однакових мастил.
Міф №10
Мастило в дизельних моторах потребує частої заміни
Насправді: в першу чергу інтервал заміни мастила залежить від якості палива, якщо воно відповідає європейським стандартам, то часта заміна вам не буде потрібна.
Крім цього, дизельне паливо з низьким вмістом сірки дозволяє рідше робити заміну ніж в бензинових моторах.
У сучасних дизельних ДВС легкових і вантажних автомобілів присутнє помірне температурне навантаження на систему змащення, тим самим підвищує тривалість використання будь-якої олії.
Міф №11
Для дизельних двигунів підходить тільки дизельне мастило
Насправді: виробники мастил не ділять їх на дизельні і бензинові, а тільки по виду транспорту (легковий або вантажний).
Як приклад: специфікація мастила API SL говорить нам про те, що мастило з маркуванням (S-service) вказує на приналежність мастила до легкового сегменту, а маркування API CI (С- commercial) до комерційного.